1 min read
Слушать

Старі алтайці

Райцентр давно вже

Свій цвинтар на далекі схили.

А тут пустирище для

Та дві чи три чиїсь могили.

Сухий бузок, суха

Та заржавіла огорожа.

Та дереза

І осокори, мов сторожа.

Сюди й придибали

Від скель крутого Бабургана.

Мов клоччя — пасма сивини,

В очах — утома і догана.

Кому догана — чи собі,

Чи тим, хто скривдив рідні тіні?.

Вони схилилися в журбі,

У молитовнім безгомінні.

Стара поклала на

Хлібину — як велося зроду.

Старий в задуму впав тяжку

Молився, мабуть, духам роду.

Щось в їхніх постатях

Таке близьке і зрозуміле

Мов я вернувся у

Вкраїнське, золотаво-біле.

Алтайці вірять в Дух Гірський,

Хрестом не осіняють груди.

Але ж той самий біль

І присмак сліз той самий всюди.

А темна

Понад Катунню грізно висне.

З-за неї хмара визира

Щось велетенське й лиховісне.

0
0
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Пальчик дорогой
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+