Синьоокість небес згадай,
Сонця шурхіт, пісні морів,
Дивний ліс і веселий плай,
Грізний грім, мов природи гнів.
Синю велич малих струмків,
Золоті пасма польові,
Ліс улітку, пташиний спів,
Літню свіжість у голові.
Будь тверезим, надійним будь,
Пам'ятай: то твоя земля!
І вона в собі містить суть
Шо родюча, немов поля.
Бережи неозорий край,
І, коли пестиш крила шпальт,
Ніжність віршів тих зберігай,
Що ростуть крізь буття асфальт.
