1 min read
Слушать(AI)Весільна ніч
Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливоу вікна місяць — чару келих.
Хрещатим мохом і коханнямнас оплете нестямне щастя.
Сто місяців тремтить заранняу снах гарячих і квітчастих.10 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зима
Кравці лисицям хутра шиють,вітри на бурю грізно трублять О боже, стережи в завіюі людські, і звірячі кубла У сто млинах зима пшеницюна сніг сріблясто-синій меле Назустріч бурі ніч іскриться,провалюючи небом села
Забута земля
Село вночі свічок не світить,боїться місяця збудити,що жовтим без наймення квітомцвіте в садах, дощем умитий Густа вода спливає з гребель,де обрії спинились в леті У бурих кублах побіч себезвірята, люди і комети Забута земле під дощ...
Об’явління
Я ждав так довго, я ждав на хвилю ту,як врешті зрозумію життя таємний глузд,зів’ялий лист незнання, мов буря, розметуі роздеру безвісність, мов плахту, нагамуз Землі закриту книжку в обгортці синій небаз дрижанням від напруги руками розгорну<...
Два серця
У вечір, в обрії, у співпідем, обнявшись, перед себе Мов черепицю із дахів,зриває вітер зорі з неба І, відділившись від юрби,загорнемося в хутро ночі Хай два серця — два голубиспівзвучно й тужно затріпочуть
