Забута земля

Село вночі свічок не світить,боїться місяця збудити,що жовтим без наймення квітомцвіте в садах, дощем умитий.

Густа вода спливає з гребель,де обрії спинились в леті.

У бурих кублах побіч себезвірята, люди і комети.

Забута земле під дощами,під оливом рудого неба!

Ця пісня серцю наче камінь,а все ж її співати треба.