“Уже тоді оповесні коли”

Уже тоді, оповесні,

Горища пахнуть першим

І гарбузи цвітуть між картоплями,

Уже тоді прощання

Носив я в серці — ношу кам’яну.

Мені вже бачились підбиті горем очі,

І повні вуха сліз на вицвілій подушці,

І губ краї, опущені в

І ще тоді, оповесні, я думав,

Що ти знайдеш себе у дітях чи в

І все забудеться, пригоїться, примре,

А час і простір зроблять своє

Не те я думав… ось вже стільки

За мною тінь твоя марою

І золоті слова любові

Мені звучать на спечених устах…1965

0
0
94
Give Award

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

А цель уже ясна
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+