2 min read
Слушать

Ми вкупочці колись росли

Ми вкупочці колись росли ,

Маленькими собі любились,

А матері на нас

Та говорили, що

Одружимо їх.

Не вгадали.

Старі зарані повмирали,

А ми малими

Та вже й не сходились ніколи.

Мене по волі і

Носило всюди.

На старість ледве і додому.

Веселеє колись

Чомусь тепер мені, старому,

Здавалось темним і німим,

Таким, як я тепер, старим.

І бачиться, в селі

Мені так бачиться)

Не виросло і не згнило,

Таке собі, як і було.

І яр, і поле, і тополі,

І над криницею верба,

Нагнулася, як та

Далеко в самотній неволі.

Ставок, гребелька, і

З-за гаю крилами махає.

І дуб зелений, мов

Із гаю вийшов та й

Попід горою; по

Садочок темний, а в

Лежать собі у холодочку,

Мов у раю, мої старі.

Хрести дубові посхилялись,

Слова дощем

І не дощем, і не

Гладесенько Сатурн

Нехай з святими

Мої старі…

Чи

Ота Оксаночка?» —

У брата тихо я.

Ота маленька, кучерява,

Що з нами гралася колись.

Чого ж ти, брате,

Я не журюсь.

Ота Оксаночка в

За москалями та й пропала.

Вернулась, правда, через год,

Та що з того.

З байстрям вернулась.

Острижена.

Було,

Сидить під тином, мов зозуля,

Та кукає; або кричить,

Або тихесенько

Та ніби коси розплітає.

А потім знов кудись пішла,

Ніхто не знає, де поділась,

Занапастилась, одуріла.

А що за дівчина була,

Так так що краля! і не вбога,

Та талану господь не

А може, й дав, та хтось украв,

І одурив святого

Перша половина 1849,

Косарал]

0
0
508
Give Award

Тарас Шевченко

Стихи Тараса Шевченко. (25 февраля [9 марта] 1814 — 26 февраля [10 марта] 1861) — украинский поэт, прозаик, мыслитель, живописец, график, этногр…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я улыбку твою полюбил за износ
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+