Посаджу коло
На вспомин
І яблуньку, і грушеньку,
На вспомин єдиній!
Бог дасть, виростуть.
Під древами
Сяде собі в
З дітками малими.
А я буду груші рвати,
Діткам
З дружиною
Тихо
Тойді, серце, як бралися,
Сі древа садив
Щасливий я!» —
І я, друже,
З тобою щаслива!»19 ноября [1859],
Петербург
