1 мин
Слушать(AI)Рідна мова
Вивчайте, любіть свою мову,як світлу Вітчизну любіть,як стягів красу малинову,як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любовіне згасне священний вогонь,як вперше промовлене словона мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,що кресить у небі путі,любіть свою мову й ніколиїї не забудьте в
Ми з нею відомі усюди,усе в ній, що треба нам, є,а хто свою мову забуде,той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,що сяє з небесних висот,і там, де звучить рідна мова,живе український народ.
Народ наш, трудар наш і воїн,що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,хто мову шанує свою.
Сосюра Володимир
Влади́мир Никола́евич Сосю́ра (укр. Володи́мир Микола́йович Сосю́ра; 25 декабря 1897 (6 января 1898) — 8 января 1965) — украинский поэт и перево
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Ленін уривок
Чи спів, чи крок маніфестацій,чи гул моторів з висотиу шумі теплому акацій, —завжди, завжди між нами ти Чи в шумі кедрів поїзд линеі з гулом проліта мости,чи бій гримить за батьківщину, —завжди, завжди між нами ти Чи йде у полі подорожні...
Марія
Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою,горять ліхтарі, мов І солодко серце стискає і мліє,мов сон мені дивний, невиданий
“Я — квітка осіння Дощі мене мочать”
Я — квітка осіння… Дощі мене мочать,рве вітер мої І сонце на мене світити не хоче,тумани пливуть од ріки Була я колись і пахуча, й Та все це як сік у маю
Сталін
Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами Тебе до зір знесли мільйони рук, Щоб ти сіяв, як прапор, над віками
