1 min read
Слушать(AI)Geiranger
Молодечий порив білопінним збігає потокомз гір, де батьком буття — чародійний чаклун-льодовик,— молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду.
Пахне морем цей фйорд: ось і меви, від моря посли,на зухвальство у даль закликають, на вікінґів подвиг.
На підбій, у життя, вирушають гадючі човни.
Скрині повні добра: награбовані мудрощі мандрів:міхи вин гіркоти і в плящині малій — еліксир.
Завертають човни з океану у затишок фйордів.
Кличе туга Сольвейґ до зелених гірських полонині до скель, де у ґномів — секрет стародавнього
Понад фйордом вогні: це горять мореплавні човни.1980
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
У лікарні
Івасеві В очах ласкава усмішка не згасла,та хтось сипнув туди піском тривогиі впала тінь апатії зловіснана синь зіниць, немов смертельна втома Чи в кучерях живуть ще сміховинки,що їх заплів туди заморський вітер Прилип до лікарняної...
Поезія
в перекладі Марти ТарнавськоїMarianne Poetry (I, too, dislike it: there are things that are important beyond all this Я теж недолюблюю її: є речі куди важливіші,ніж це бренькання Читаючи її, одначе, — з повною для неї зневагою —відк...
“Передчуття — ця довга тінь в городі”
в перекладі Марти ТарнавськоїEmily Presentiment is that long shadow on the lawn…* * Передчуття — ця довга тінь в городі, Вказівка, що сонця заходять;
Хвалю ілюзію
Учора тут палахкотіла осінь,немов Ван Ґоґ пройшов міським бульваром,покидавши з небесної палітридоспілу щедрість Я жила тодісвідомістю, що спалах цей — останній Чому ж тепер, здивована украйнезвичною суворістю дерев,що мов зійшли із обра...
