·
2 мин
Слушать

Глобальний суіцид

Наш Світ не виносить червоний

Він любить дивитися, як діти малюють хмаринку

Він до смерті ненавидить солоний

Тому, що це смак сльози після поєдинку

Він хоче віддати всім всього себе

І ми це з жадобою беремо у руки

А що буде потім нас зовсім не гребе

Ми навіть не бачимо тони багнюки

В якій ми живемо все своє життя

Ми вдихаємо запах власних відходів

І власними ж руками палимо укриття,

Яке нас ховає від смогу з заводів

Ми вбиваємо Світ в якому живемо

І рано чи пізно він умертвить нас

Як кажуть: що посіяли те і пожнемо

Бо Світ до пса смерті колись скаже «Фас»

0
0
252
Подарок

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Кладбище забытых душ
Ветер Перемен
Рудбекия (Золотые шары)
Я любила его бороду
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.