Ти вже прилетіла? Чи ти ще в повітрі?
Чи ти стоїш в черзі біля своїх валіз?
Чи куйовдиш власне волосся на вітрі
Поки вікна відкриті, поки в серці розріз.
Ти хочеш пробігтися по карті думок
Усвідомити, що все не так вже й погано
Бажаєш закрити совість на замок
Аби не отримати від неї догани.
І ти знаєш, втекти і забути не важко
Важко згадати, як було все добре,
Знайти душу на вулиці, купити ще одну пляшку
Й відчути, що в тобі ще є щось хоробре.
Тому, що хоробрим відкривається небо
Тому, що вода більше не гасить вогонь
Коли ти розумієш, що в світі хто не будь
Чекає тепла від твоїх долонь.
