Кума моя і я

Кума моя і

В Петрополіськім

Блукали ми — і тьма, і

Ходімо, куме, в піраміду,

Засвітим світоч».

І зайшли,

Єлей і миро принесли.

І чепурненький жрець Ізіди,

Чорнявенький і кавалер,

Скромненько длань свою простер,

І хор по манію лакея,

Чи то жерця:

Во

Бисть цар Саул».

Потім

Ревнув з Бортнянського.

О скорбь,

О скорбь моя!

О скорбь

Друга половина вересня — грудень 1860 г.,

Петербург]