Та не дай, господи, нікому,
Як мені тепер, старому,
У неволі пропадати,
Марне літа коротати.
Он піду я
Та розважу свою
Не йди,— кажуть,— з ції
Не пускають
Друга половина 1848,
Косарал]
Та не дай, господи, нікому,
Як мені тепер, старому,
У неволі пропадати,
Марне літа коротати.
Он піду я
Та розважу свою
Не йди,— кажуть,— з ції
Не пускають
Друга половина 1848,
Косарал]