1 min read
Слушать(AI)Діягноз
ЗенковіDer Tod ist gross.
Wir sind die Seinen lachenden Munds.
Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns.
Rainer Maria Rilke:
Schlussst?ck.
Не вирок це — мале memento mori:затьмарила хмаринка небосхил,та простір неба — голуба прозорість,і сонця курс — пополудневий схил.
Здаля йде ніч — до тебе, і до мене —та поки що — стоїть великий день:ще таїнство у серці незбагненненових пізнань, неспіваних пісень.
Наївний — числить лиш на ясність неба.
Нещасний той, хто вірить тільки в ніч.
Живе життя ловити в жмені треба,нести у тьму світила власних свіч.1973
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Сміх
в перекладі Марти ТарнавськоїWis awa Szymborska miech (Dziewczynka, kt r
“Чи й ти ішов крізь ніч”
Чи й ти ішов крізь ніч Вона така, як море,що заливає все Безмежжя Самота
Мерілін Монро
в перекладі Марти Валентина Мэрилин Монро Лимузины
Старість
Молодечий порив білопінним збігає потокомз гір, де батьком буття — чародійний чаклун-льодовик,— молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду Пахне морем цей фйорд: ось і меви, від моря посли,на зухвальство у даль закликають, на вікінґів подви...