Твої Божі, чарівні душі
Світом, льють ,мов, зачаровані квіти
Міє собою ліками енергій вьють
Покривало,соняшної, Божої, теми ,радугою змішують
Любов, радість, і мир,і те що не зникає
Ніколи у, Божій вічності
Краса, твоєї, простоти,і мрії
У ніжних, лепестках, соняшніх квітів
Разом вони душою, пьють
Боже твоє солце вічності
Немов, простір, сам душею рве усі покрови ночі
І світить ласкою, Боже твоеї роси
У краплини в лепестків, тиші
Укутуя, мить, мого спокою
Тихім, Божим вітром
Якій хачаровує подих
І з очей твоеї душі
Спадає сльоза
Вона, аж тріскоче від бажання горіти сама
І з тобою, у Тобі Любимий Боженька.
25.8.23.Глубокий поклон Всевышнему ,что в сердце Чайтанье , Антарьями а так же всем простым искренним душам за вдохновение при наборе этих стихов.
К. Р.
