Дві казки про тебе недавно я вигадав:казку про ніч і казку про перстень.
Купальської ночі за жеврієм вигонуспорснули з рук мені непещені перса.
А друга казка хіба найсумніша,голосить в мені як перезва осені:ти стала до шлюбу негадано з іншим,а перстень мій кинула в море із поспіху.
А третю казку для тебе зоставлю,одвічну казку про поетову пісню:як сонце, засліпило мене до нестямилляного волосся духмяне повісмо.
