Той що над нами

Стоїть козак коло

Дівку підмовляє.

А дівчина, як калина,

Полум’ям палає.

Зчервоніло повне личко,

Відскочили

Отак дала б, та боїться,

Що то послі

А що, — каже, — як я

Дитиноньку мати?

Хто пригорне сиротину,

Буде

Козак жваво

Дівчину

Не журись, дівчино, — каже,

А той, що над

А із груші старий

О бісова мати!..

То ви будете робити,

А я

Як почули молодята

Та від батька в ноги:

Дівча в хату з переляку,

Козак — за пороги…