1 min read
Слушать(AI)І PEREANT MORITURI
Хай гине все, що жить не варте,
У кого замість сяйва – дим!
Набік – у кого биті карти!
З дороги силам молодим!
Слова і образи банальні,
Плаксиві викрики – пісні!
Будуйте брами тріумфальні!
Для нас ті оплески рясні!
Хай гине все, що жить не може,
Хто любить марева могил!
Набік! – хто став на
І дальше йти не має сил!
А в нас титанські дужі
І крила велетнів-орлів!
Набік, ворони!
Геть з дороги!
На вас горить наш лютий гнів!
Хай гине той, хто жить не вміє,
Хто спить над купами книжок,
Хай той живе, хто хоч
Підняти вгору батіжок!
А
И.
IA
NS
Дмитро Загул
Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Марійка
В вечірню, химерну годину, Як обрій гине в імлі, Не раз без руху застигну, І тужно стане мені
Вечірнє
Мить по заході сонця Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться,
Моя сердечна Україно
Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій Не раз я падав на І кликав: – Я твій
“На покоси”
На Впали роси, Гейби перли, Заясніли,
