Івану
Де ми ходили,де ми бродили,де мандрували –стежки-доріжки,плаї-плаєчкипозаростали.
Стежка не скинез себе травичкумокру на вечір,і не розсунежовту отавужоден плаєчок.
Вже і морозецьперший дурієясної ночі.
Хто замерзає,той розуміє,інший – не хоче.
Хто розуміє,той розуміє,інший – не може.
Але покаже,звідки наспієплем’я вороже.
Хоч доріженькипозаростали –ворог
Світ не зчорніє,вовк не завиє,вовчик, наш братчик.
