1 min read
Слушать(AI)“Що тебе пригинає”
Що тебе пригинаєдо сирої землі?
Це твоя тайна таїндотліває; в золі.
Ця зола це вчорашня,це не дим – це туман.
Ця земля вже не наша.
Це спасенний обман.
Ніби ватра колишня,що нагріла цей край,нині нам
Пригинай!
Пригинай!
Дуже тихо стукоченепомітна зола.
Щоб не зрадили очі,гнеться шия вола.
Герасим’юк Василь
Стихи Герасим’юка Василя. Василий Дмитриевич Герасимюк (укр. Василь Дмитрович Герасим'юк, 18 августа 1956, Караганда) — украинский поэт. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Маріє
Є,за мертвими виють пси Так виють, ніби за тими,що вмерли у всі часи,й між ними — ми Не за ними На сивому тлі травитонко, мов конокради,проціджують ніч волхвиімені твого ради
“І не повернешся повік”
І не повернешся повікз пустелі у гаї Цей рік, твій тридцять третій рік,припав на рік змії Не сатана тебе терзав,скоряв не Азазель Твій голод – жовтий дух отав –не чорний дух пустель
Пісенька
Івану Де ми ходили,де ми бродили,де мандрували –стежки-доріжки,плаї-плаєчкипозаростали Стежка не скинез себе травичкумокру на вечір,і не розсунежовту отавужоден плаєчок Вже і морозецьперший дурієясної ночі
Душпастир
Він – паша і пастух А ми – навкруг,порядні, зняв, отож, реміння з шиї,і ту крамолу, що спочатку – дух,знов дарував І кожен розуміє Ми п’єм вино – то крівця не його