1 min read
Слушать

Дві сніжинки

Нам прошкувать в залітошну

Мені одному — ти ж бо вже пристала,

Ламать реальність гранями кристалу.

Мені одному думать і

Вже дві сніжинки впали, ніби бренькіт,

Упали так, як кінь з тремтливих ніг.

І відізвався голосом

Гарненний день і тлустий, тлустий сніг.

І було дивно (навіть смішно стало):

Товстезний сніг, а голос претонкий.

Бо дві сніжини галасно

На ситий сніг, як персні із руки.

А пошукай той смуток, те чуття,

Хоч ця зима і схожа на торішню,

Пелюстки снігу все летять, летять,

Та де ж ті дві?..

Шукай, шукай скоріше.***

0
0
240
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Любовь как сон
Телефонная будка
Суррогатное псевдоматеринство
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+