1 min read
Слушать(AI)Шляхи не нами вибрані
О жебрацькі шляхи — на узбіччях соломазолотими скарбами утоптана в
Від’їжджаємо ми — нас вивозять із домуна далеку Сибір без ридань.
Ну чого ж ви спинилися, верби страпаті,а ганчір’я чому не махає з тинів?
Хочуть нас перейнять лиш могили хрещаті,лиш кричать криниці: — Зупині-і-іть!..
Зупиніть переселення душ та народів,перевезення праху та слів,переміщення Заходу й Сходу,переміну обох полюсів!..
Зупиніть катафалків обози!
Розірвіть, розпряміть ободи!..
Кам’яніють невитеклі сльози,сонце гасне в степу
І мелькоче душа, наче шпицяв заболоченім колесі дня,і не може ніяк зупиниться:все когось доганя, доганя…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Вікова основа
І криком визначив повітряну стіну,і на відлуння власне озирнувся,і все збагнув про самоту на світі:ти дав мені цю далеч голосну,щоб зміг в землі я згодом заніміти Але я жив… і губ не розмикав…і до твого не підступав Та й ти мене у храм н...
За мотивами казки
В продухвині вікна, ув ополонці зорусиніє глибина фарбованого моря,і чайок пелюстки, біліючи, не тонуть,дрібненької луски у мене жмені повні:долоні розтулив — всеможна щезла щука,нічого не зловив, хоч срібла повні Стоїть холодна піч, облуплен...
Архип Тесленко в Харківцях
Диму, диму сьогодні в мене в хаті було З листа до М В холодній хаті протяги та цвіль,сухар щербатий, смуток звідусіль В холодній хаті важко однувати,аби собі зап’ястя не розтяти,і, впершися очима у вікно,розлити зір на біле
“Від листопаду вседенного”
Від листопаду вседенного,від неба надто голубого,від яблука — така студінь,що, наче кригу, власну тіньб’єш закаблуком — і Яка холоне жовта мить В бадиллі жил, в загуслій крові,в очах — дрімає жар любові,а в голосі — густі Сніги, о д...
