1 min read
Слушать(AI)Руно
Поїдемо удвоє по закляте руно.
З долоні вітру, що прощався з нами, грудкапогаслої зорі упала, мов дарунок.
Вперед!
Сім миль кохання і остання — смутку.
В завії образів поезія і буря.
Дороги стрічка зв’язана у сонця вузол.
Клонюсь тобі, о пані кучерявих куряв,що дзвониш диском літ, струнка епічна музо!
Два коні з снігу й піни й дно кохання темне,моє життя взяла ти в пальці, мов балончик,і аж на п’ятій милі спочиватимемона лопуховім листі молодого сонця.
Лілеї з молока і співу над проваллям,де кубляться й булькочуть сонні трясовини.
Ось восьма миля смутку і уста, що палятьхмільніше від зорі й коротше від хвилини.8 січня 1936
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зельман
Закрутився світ безкраїй,зелень на землі й на небі Ой, дівчатам заплітаютьу волосся сонця гребінь День зелений, день хрещатий,герці радісних лошат В пісні важко передатите, чим крилиться душа
Теслів син
Дубова скриня, в скрині пісня і сокира Сокирою хвалив щодня твій батько бога Твій дід теж тесля був Стоять церкви чотири,що ними завершив своє життя убоге
Дороги
Розгорнулась земля, наче книжка(дороги, дороги, дороги) Зашуміла трава і принишкла,простелилась нам юним під ноги Тільки небо і тільки пшениця(над нами, за нами, під нами) Тільки безкрай і далеч іскриться,тільки безвість вітає вітрами
Пісня про незнищенність матерії
Забрівши у хащі, закутаний у вітер,накритий небом і обмотаний піснями,лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом,і стигну, і холону, й твердну в білий камінь Рослинних рік підноситься зелена повінь,годин, комет і листя безперервний лопіт ...
