Праця титанів,
Зоряних сердець!
Не
Їх вільний герць.
Високо
В повітрі, мов птах;
Хто ж тобі, доме,
Виведе дах?
Тендітні й
Проклинають наш труд,
Бо для них у тобі
Тільки галас і бруд.
Їм ніжних
І мелодії рим!..
Їм – розкіш Атен,
Їм – гордий Рим.
А що ж таке – Рим?
Це тлінь віків,
Його день, його
Ще старим догорів.
Наш час не стоїть,
Він летить, а не йде.
Башта
Завтра впаде.
Доки
Радісний дім,
Не буде ні башти, ні вас!
У танку
Крутиться час.
З
И
И”,
И, 1925 р.
