Зоря майнула, мов стріла,неначе іскра, пісня згасла,і тільки з мокрого зелароса краплинками сплила,мов слово, чиста й ясна.
Вже обріїв зігнувся рівеньу круглу смугу обруча,і ніч почала вже кінчатись,неначе ватра, догоряти.
Ось ранок синім возом їдеі сонця сніп в село везе.
Крильми шумить червоний півень —співучий з мідісерп.
