1 min read
Слушать(AI)Півонії
Червона молодість півоній.
Яка краса!
Яке п’яніння!
Візьми моє чоло в долоній оборони, моя весіння!
Бо переслідує крізь морок, —ще крок, ще крок, мене поцілитьмій друг найкращий і мій ворогнайзавзятіший, боже милий!
Натхнення темне, музо вічна!
Б’є ніч у тіней чорні дзвони.
На чорнім тлі, мов кров трагічна,півоній молодість червона.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Праліто
1Впливаємо в соснове море,в сосновий шум, сосновий спів Над нами небо неозоре,над нами дах струнких верхів,над нами віддихом глибокимпарують оліясті пні І чуєш, як під твоїм крокомзростають зела запашні Тут не бажаєм більш нічого –о...
Апокаліпсис
Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюетитяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюремі в’язнів по ночах відвідують коханки і комети,і місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво<b...
Суворий вірш
Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів,не втекти вже ні в мрію, ні в пісню Мов фальшива струна, так дзвенить кожний співпід суворих світань весну пізню Вже не вирватись більше з затислих обійм,треба глянути дням просто в вічі,хоч н...
Буря
Надходить буря Сиві вільхив тривозі туляться до себе Щоб відідхнути, просить пільги,хоч на хвилину, в багрі небо Мов стовп, піднявся вихор тричі,і сяють блискавки, аж макичервоні сплющують зіниціі клоняться хорунжим ляку
