Червона молодість півоній.
Яка краса!
Яке п’яніння!
Візьми моє чоло в долоній оборони, моя весіння!
Бо переслідує крізь морок, —ще крок, ще крок, мене поцілитьмій друг найкращий і мій ворогнайзавзятіший, боже милий!
Натхнення темне, музо вічна!
Б’є ніч у тіней чорні дзвони.
На чорнім тлі, мов кров трагічна,півоній молодість червона.
