1 min read
Слушать(AI)Коляда
Тешуть теслі з срібла сани,стелиться сніжиста путь.
На тих санях в синь
Дитя боже повезуть.
Тешуть теслі з срібла сани,сняться веснянії сни.
На тих санях Ясна Пані,очі наче у сарни.
Ходить сонце у крисані,спить слов’янськеє Дитя.
Їдуть сани, плаче Пані,снігом стелиться життя.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Привітання життя
І день і вік однаково минають Не задержатьнам хвилі Кожна мить знов родить другу мить,і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа,час виростає й меж не має й нас німить Так на минулого й майбутнього раменахповішено, мов плахту...
Зриви й крила
Збірка Привітання І шепотом по полі рознеслося:на обрій, мов на терези ваги,хтось в огрядні, пузаті клав стогинабрякле борошном, товсте колосся І зашуміли враз:
Дружня гутірка
Поезія — Ні, не питай,який рецепт її есенцій П’ючи свій золотавий чай,так пробалакаємо день цей Узори гарних слів, мережка,екстракти мови в срібній чаші —хай їх краси аптекар зважить
Голос моря з Ярослава Врхліцького
З Ярослава Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них реве,
