·
2 мин
Слушать

Єднає нас вода

Повні змісту джерельного вкляклі дерева і сизі снігиніздрюваті,від яснющої чіткості мружусь — зіниці болять.

Як же витримать світ?

Бо для мене його забагато,для дзеркальних дерев рук не стане, аби обійнять).

Як же бути мені, якщо в світлі прозоривходить промінь, а я в промінь входжу стеблом?

Певна річ, розчиняємось ми для майбутніх повторень,аби, снігом заснувши, збудитись в ярку джерелом.

Скільки неба далекого!

Пара укутує губи,видихається даль, вимовляється мерхлий листок,і вода вироста кучеряво, зіп’явшись на зруба,розметавши довкола співучий пісок.

І доповнює ліс твою мову собою,і вивершує зір висотою настійних дерев.

Не байдужістю, ні, а єднає жадання любов’юіз твоїми вустами вуста щиромовних джерел.

Очі в очі — і нуриться зір у безодню,і від подиху хвилиться вглиб віддзеркалена мить,і корінням тоненьким вода у тобі проростає сьогодні,аби замкнуту кров з вічним плином своїм сполучить.***

0
0
32
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.