Чую кроки.
Важкічую кроки.
Тяжкічую стони.
Он тамчую стони.
Не намці зітхання.
Любітьсвоє, ви його створилий воно належить вамчи намспокутувати гріх?
Це наш сміх.
Чуєте наші крокикроки молодих ніг?
Ми шукаємо собі місцяпрудконогі оленіі повинні знайти йоготам, звідки стони,де безкровна смерть —ми, ми — молоді авіаторимайбутнього.8.
II. 1913.
Київ
