Обжинкова

Нехай гуде

Мелодія дротів,

Як пісня

На радісний мотив,

Потужно, як

Селян, робітників.

Дзвони, дзвони, о музико дротів,

Над городом, над селами,

Бо в мене стільки сестер і

Із серцем хворим і байдужим зором,

Хай розбудить цей потужний спів,

Хай скаже їм, що кволим бути – сором.

Ще тиждень –

Степи вже половіють,

Колишуть їх засмажені вітри.

Коли на ниви рос-дощів

Тож радісно обличчя

І заспівай, зогрій свою надію.

Твій урожай дозріє до пори.

А ждуть його – не тільки ти та діти,

По всіх світах брати-робітники,

З тобою разом будемо радіти,

Бо ти підпора нашої руки.

Твій урожай по всім широкім

Прославить труд мозольної руки.

За той твій хліб здобудемо

Вона піде просторами степів.

І будеш менше гнути свою спину,

І веселіше забринить твій спів.

В собі самому знайдеш ту причину,

Що двигає могутній крок віків.

Нехай гуде

Мелодія дротів,

Як пісня

На радісний мотив,

Потужна, як

Селян, робітників.1924.

З

И

Ш

Ь”,

Й

Р