1 min read
Слушать(AI)Перший мій погляд
Мій перший погляд
На заграву сонця впав,
І промінь
Мої очі вперше скупав.
Горіли вогні
В чоловічках моїх очей,
І сонця рожеві
Доторкались дитячих плечей.
Од ночі сонце
За далекі, сині
І червоною кров’ю
Крізь повіки, в жили мої.
Стікало краплями в
І в серці палало вогнем,
Щоб я не боявся ночі,
Що їде чорним конем.
Тому-то червоний
До божевілля люблю.
Я бачу в нім полум’я
І бунтарну вдачу свою.
З дощем осіннім не плачу,
Не жахаюсь холодну зим,
Бо сонячну кров
Я в серці ношу своїм.
Бо перший мій погляд
В пожежну вечірню впав,
І став я палкий і гарячий,
Як очі в сонці скупав.
З
И
И”,
И, 1925 р.
Дмитро Загул
Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
HEIMWEH
Десь до осель далеких, Аж за Дністер і Збруч, Летить наш тужний клекіт, Як журавлиний ключ,
Обжинкова
Нехай гуде Мелодія дротів, Як пісня На радісний мотив,
Вечірнє
Мить по заході сонця Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться,
“Я чую пісню мов крізь сон”
Я чую пісню, мов крізь Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається Той шелест листя, шум сосон