1 мин
Слушать(AI)Молитва
Заходить день за днину,мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,вже сивини на головах є труш.. . . . . . . шалом наших душми молимося за нову людину.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Ранок
Ранок блиснув Сонце, мов червона цегла,покотилось бляхою дахів Ранок тіні й мрії розгорнув і знаглапіснею возів прогомонів Знову перекреслить неба синь безмірнузір падучих лінія крива
Алхімія
В маленькій келії душно, запах сірки Засушений, мов сірка, жовтий магв реторту п’ялить очі, повні спраг Червоний біс регочеться із дірки Мов кльоша, золота над всім оманата опар в куреві кімнату губить
Сади
Задзвеніли сади,задзвеніли піснями Я такий молодий,повний юними днями Одяглися садив черешневеє плаття Рвучий струмінь води,наче юне завзяття
Буря
Надходить буря Сиві вільхив тривозі туляться до себе Щоб відідхнути, просить пільги,хоч на хвилину, в багрі небо Мов стовп, піднявся вихор тричі,і сяють блискавки, аж макичервоні сплющують зіниціі клоняться хорунжим ляку
