Заходить день за днину,мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,вже сивини на головах є труш.. . . . . . . шалом наших душми молимося за нову людину.
1 мин
СлушатьМолитва
0
0
103
Подарок
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Ідеал
На синьому безмежжі океану,де не догляне навіть людське око,високо, аж до хмар, в імлах глибокосамітний острів серед хвиль пеану На острові, так каже казка,теменні скарби десь лежать закляті Горять моряцькі очи у завзятті,жага бушує в ду...…
Апокаліпсис
Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюетитяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюремі в’язнів по ночах відвідують коханки і комети,і місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайвоb...…
Весна
Росте Антонич і росте трава,і зеленіють кучеряві вільхи, Ой, нахилися, нахилися тільки,почуєш найтайніші з всіх слова Дощем квітневим, весно, не тривож Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,хто сипле листя — кусні скла на тебе…
Лещетарі
На кичери, гори, ліси,мілкого срібла басейни —навпрошки, навскоки, навкоси,навпрямки, навперейми Вітер гір, мов холодна вода,вимиє нам легені Морозу сила молодависталить наші жмені Сила пекуча, тріскуча морозувигострить, наче бритву...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
