Із-за гаю сонце сходить

Із-за гаю сонце сходить,

За гай і заходить.

По долині

Козак смутний ходить.

Ходить він годину,

Ходить він і другу.

Не виходить

Із темного лугу,

Не виходить

А з яру та з

З собаками та

Іде пан гульвіса.

Цькують його собаками,

Крутять назад

І завдають

Смертельної муки;

У льох його, молодого,

Той пан

А дівчину

По світу

Друга половина 1848,

Косарал]