1 мин
Слушать(AI)Зима
Кравці лисицям хутра шиють,вітри на бурю грізно трублять.
О боже, стережи в завіюі людські, і звірячі кубла.
У сто млинах зима пшеницюна сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,провалюючи небом села.31 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Мертві авта
Мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях машин завмерлі авта,червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь роки й хвилини,і лиш незнане сонячне ядро колишеться, як вічна правда,що теж незнана й теж для нас невловна, наче синій дух бензини Був...
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття
Mater dolorosa
Страдальна В темну, чорну нічвіяли вітри Срібних зір не ліч;мерехтять лиш три Три самітні зорі,наче сльози три,наче перли в морі,віяли вітри
Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло Так народились перші ямби
