1 min read
Слушать(AI)Зима
Кравці лисицям хутра шиють,вітри на бурю грізно трублять.
О боже, стережи в завіюі людські, і звірячі кубла.
У сто млинах зима пшеницюна сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,провалюючи небом села.31 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Мертві авта
Мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях машин завмерлі авта,червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь роки й хвилини,і лиш незнане сонячне ядро колишеться, як вічна правда,що теж незнана й теж для нас невловна, наче синій дух бензини Був...
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття
Mater dolorosa
Страдальна В темну, чорну нічвіяли вітри Срібних зір не ліч;мерехтять лиш три Три самітні зорі,наче сльози три,наче перли в морі,віяли вітри
Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло Так народились перші ямби
