·
2 min read
Слушать

Голоси

Голоси,


що у тиші завмирають


під сріблом снігу.



Голоси, що їх чути крізь лаву та навалу.



Голоси, що розставляють знаки оклику.



Голоси, такі сильні,


але і їх смутком скувало.



Голоси людей — відчайдушних, відкритих -


забутих,



У снах запроторених до небосхилу,


голоси, пронизані золотим сонячним сяйвом,



розніжені голоси


нечітких літер курсивом.



З усією логікою


відчайдушної сміливості,



з усіма проханнями



повернутися до тиші,



я пам`ятаю голоси



нескінченної мінливості.



Ці голоси на нашому просторі



найбучніші.


0
0
32
Give Award

Марина

My poetry doesn't reflect my feelings. It mostly stems from observation and communication with the others and sometimes from long days of readin…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я только малость объясню в стихе
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+