Містика

Сказав незграбний подорожній: 

"Її недовгим буде вільний шлях". 

То що, він - ясновидець, може? 

Чому читає він в серцях? 

А Ви були вогнем в реторті,

Хімічним явищем природи, 

Нахабним пульсом крізь аорту

Ви мчали серед днів незгоди. 

А Ви були містичним сяйвом, 

І підземеллям, і мостами, 

Ви на серцях чутливих грали

Цвітінням квітів та річками. 

Так я, досліджуючи гирло, 

Дісталася до середини, 

Природу слід любити вірно

Від дня народин до спочину. 

Вогнем небесним та водою,

Літаврами випробування, 

І неодмінною красою

Німих посвят. Мої бажання - 

Скарби всі наші повернути

І дати відсіч злу навколо, 

Тому у серці, мов в каюті, 

Пливе гнучке та свіже Слово. 

Ваш погляд досі загадковий, 

Моя свобода - сенс рівняння, 

Блакитні очі бачать Слово...

Звитяжні наші починання!