Маркіян Шашкевич

Шуми, вітре, шуми, буйний,
На ліси, на гори,
Мою журну неси
На підлиські двори

Дайте руки, юні други,
Серце к серцю най припаде,
Най щезають тяжкі туги,
Ум охота най засяде

Гей, річенько бистренькая,
Гей, стань, подивися,
Як я плачу, як горюю
Зо мнов пожурися

Поза тихий за Дунай,
Де мій сокіл пробував,
Лети, гадко, в чужий край,
Де го туга обгортає

Споминайте, браття милі,
Славнії часи старі
Ніби Прута бистрі хвилі,
Плили руські лицарі

Місяченько круглоколий закрився хмарою;
Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою
Ой лісами, берегами білі сніги спали,
Очі мої сивенькії сльозоньки залляли

Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:
Чому ж мова єй немила

Зашуміла дубровонька, листом зашуміла,
Затужила дівчинонька, серцем затужила
Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий,
Бо із війни за три роки не вертає милий

Що ся степом за димове густо закурили
Чи то мрачка осідає, стеляться тумани
Не мрачка то осідає, не туман лягає,
Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає

Не згасайте, ясні зори,
Не вій, вітре, зниз Дністра,
Не темнійте, красні звори,
Днесь,

Заспіваю, що минуло,
Передвіцький згану
Як весело колись було,
Як то сумно нині в нас

Отак,
Николаю, вкраїнські
І веселять душу, й серце загрівають;
Отак,