Підлисє

Шуми, вітре, шуми, буйний,

На ліси, на гори,

Мою журну неси

На підлиські двори.

Там спочинеш, моя думко,

В зеленій соснині;

Журбу збудеш,

У лихій годині.

Там ти скаже дуб

І єден, і другий,

Як там жив-єм ще

Без журби, без туги.

Там ти скаже та

Й всяка деревина,

Як там грало серце моє,

Світала година.

У садочку

Щебетав пісеньки,

Розвивав ми

Літа молоденькі.

Там колодязь студененький,

А дуб воду тягне;

Не так щастя, як той

Моя душа багне.

Підлисецька горо біла!

Як тебе не бачу,

Так ми тяжко, так ми сумно,

Що трохи не плачу.

Веселая сторононько!

До серця сь припала;

Душа тебе, як

Мила, забажала.

Там-то любо, там солодко,

Весело і мило!

З миленькою у

Вік би ся прожило!