Галина Поліщук

У Настюши День рождение
Праздник празднует дитя,
В годовщину в день варенья,
Кумовья пришли, родня.
Будь здоровая, Настюша,

Утром летним я в сад вошла,
Как там красиво - я замерла.
Рассвет прекрасный, птицы поют,
Да так красиво, что не уснуть.
Ох, птицы, птицы я вас люблю,

Трактористи у полі працюють,
Орють поле, удень та вночі,
А жінки буряки обробляють,
Щоби чай був солодкий завжди.
Зеленіють поля мої рідні,

Розквітай, розквітай Україно!
Підіймися з колін назавжди.
Бо ти ненька чарівна єдина,
Захисти весь народ від біди.
Бо ми діти твої, Україно,

Не грусти любимая моя,
Пожелай удачи и добра.
Я уеду в дальние края,
Но уеду я не навсегда.
Пожелай, любимая моя,

Постой осень, не уходи лето,
Подари ещё немножечко тепла.
Подари мне, лето, море позитива,
Я же в тебя лето сильно влюблена.
Осень не уступит, лето прогоняет,

Прилетели на юг журавли, Из далёкого дальнего края.
Они гнёзда свивают свои,
Размножается парами стая.
Журавлиная стая летит,
Над морями, лугами, лесами.

Родилась в небе звёздочка ясная,
Появился на свет Тимофей.
До чего же Татьяна счастливая,
Дайте сына на руки, скорей!
Моя радость, сыночек мой маленький,

Пошли Боже всім сиротам щасливої долі, Щоб всі біднії сироти не були в неволі.
Хто образить сиротину, нещасну дитину,
Той не буде мати щастя, у лиху годину.
Ой, як важко в світі жити без батька та мами,
Нема тепла, нема ласки, гірк...

Дощі холодні наступають,
У вирій птахи відлітають.
Летять у теплії края,
Летять вони через моря.
І я хотів би стати птахом,

Звонила мама дочке дорогой...
-Хочу я дочь, поговорить с тобой.
Услышать голос я хочу родной,
Давно я дочь, не виделась с тобой.
-Ох, мама - мама, отвечала дочь,

У колодца три берёзки
Словно в сказке три сестры,
Наклонили свои ветки
Будто воду пьют они.
Ветерок колышет ветки,