Шлях до себе
Немає шляху отакого
Ні в темному морі, ні в хмарному небі,
Як та безконечна терниста дорога,
По котрій я сам продираюсь до себе
Немає шляху отакого
Ні в темному морі, ні в хмарному небі,
Як та безконечна терниста дорога,
По котрій я сам продираюсь до себе
1
На півдорозі зупинивсь
І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди
А поруч — літо: при воді танцюють сині
Шлях розкиса на голотечі,мов хоче кроки розчахнуть,намулом осідає вечір,і згущується каламуть
В глевкій грязюці слід зникає —позаду дощова стіна;і ти, немов вигнанець з гаю,все тонеш, не знаходиш
А на обоччі розчепіривсьу розпачі тернови...
Сосна, мов шлях, припала пилом,траву торішню тінь палила,і довкруг дерева ходиластара шкапина односила
На дереві, на кінській шерстівідбилася безбарвність дня,через подвір’я бляклі перснікотились глухо
В таку годину хліб черствіє,у запіч...