Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєшпід білим покривом несправджених надій,кришталі сліз над ним порозсипаєш,убрані в іскри любих, марних мрій;
І буде спати щастя, мов царівна,що на скляній горі знайшла труну,життя ж твоє, мов нитка, довга, рів...
Ні змістом образу, ні висотою звукатебе не визначить, не вичитать зі слів,кут розімкнути, розломивши руки,зір розчахнути широчінню
О про-сто-ро-бла-га-бла-ки-бо-лю-ча…самовагома… ніби пух кульбаб…на видноколі в дзеркалах летючих,в лелечих збл...
Ні, зорянице, злотом і
Ти не скрашай ясних своїх перстів:
Ще того персня майстер не зробив,
Щоб був тебе достойним і — єдиним
Постылых «ни гугу»
Я слышать не могу —
Я до смерти устала,
Во мне души не стало