У воді віддзеркалений косить косар:тне воду золочена криця —лягає покосом не хвиля, а жар,літає не ворон — жар-птиця
А золота в небі
Ще більше в воді,горять свіжо хмари відлиті
І світ, мов горнило, де й ти змолодів,і книга життя не
1
Цей янгол протятийз крижиною в боцісвій біль вимивав золотому потоці,і шпиль, що завершував царське стремління,поглиблював янгольську муку й боління
О місто в намисті містків і бруківки,золочене скрізь по хрестах та верхівках,а сподом ...
Глухе, бездушне
Напало землю
Цвіти мруть,
Поля байдужно снігу ждуть,
Мороз
І на моїм
Рослинний світ епохи
Відтворює