ЮНІСТЬ
Щасливе вже дитинство промайнуло,
В моїх очах світилася зоря.
Ця пісня наче знову колискова,
Здригнулася, як пісня солов'я.
Якби ж могла я повернути,
Щасливе вже дитинство промайнуло,
В моїх очах світилася зоря.
Ця пісня наче знову колискова,
Здригнулася, як пісня солов'я.
Якби ж могла я повернути,
Вже пролісками сніг запах,Хоча мороз щоки рум"янить,
І близько-близько десь весна
Летить на кониках буланих.
Крилатих вісників-гінців
Поперед себе посилає,
Вже голова моя, як амфора, —
Домівка віршикам-думкам.
І віднайшов свого співавтора:
Пишу я з горем пополам.
Ти вже прилетіла? Чи ти ще в повітрі?
Чи ти стоїш в черзі біля своїх валіз?
Чи куйовдиш власне волосся на вітрі
Поки вікна відкриті, поки в серці розріз.
Ти хочеш пробігтися по карті думок
За нелюбов треба проститиТо вже моя і не твоя печаль,
І як я буду далі жити,
То вирішу вже я сама.
Та ніччю смуток іноді приходить
І десь у серці щось болить,