троянди - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Всі люди жорстокі і злі,Вони немов троянди в попелі .
Шипи колючі пускають ,
І про доброту забувають .
Завжди на нервах у людей грають,
І що боляче роблять ,навіть не знають.

Пора троянд спізнилась, сестро,так довго ждали, аж приходить
На милі сонця, світла верствирозміряно і землі й води
Хоча це світло надто кволе,хоч надто рано й сніг упертий,ощадне сонце й зелень гола,все ж день рясний на чар нестертий

Як  тяжко  з-під  усіх
Троянду  крізь  століття,  що
На  тих  відтинках,  де  тепер
І  морок,  що  без  нутрощів  живе