Третя молодість
Все, що я маю — це крихта волі, книга і слово,
Симфонія тиші, приреченість брехні.
Я все згадую, я все повторюю знову,
З усіх помилок ти найкраще пасуєш мені.
Все, що я маю — це крихта волі, книга і слово,
Симфонія тиші, приреченість брехні.
Я все згадую, я все повторюю знову,
З усіх помилок ти найкраще пасуєш мені.
Женщине
Ты - женщина, ты - книга между книг,
Ты - свернутый, запечатленный свиток;
В его строках и дум и слов избыток,
Голоси,
що у тиші завмирають
під сріблом снігу.
Голоси, що їх чути крізь лаву та навалу.
Може, варто без драми,
А може, без неї незрозуміло -
Місто не може пуститися берега,
Його охопила злива.
Нові дні,
А хмари ті й самі -
Важкі, ледь скуйовджені
Риси обличчя неба.
Червоний, бузковий,
Глибокий синій,
Смарагдово-зелений,
Золотогарячий -
Читає вірші -
Талановитий, яскравий.
Одинокий, покинутий.
Безвісно зникла
Довічне, досконвічнеє прокляття,
Кацапи, вам, із роду в рід і рід,
Зо гніву українського завзяття –
На лиці вам тавро пекельних бід!