вечірнє - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Мить по заході сонця
Монотонно шумить очерет,
І трава, мов сонна,
Хилиться,

Де ж ти журно, круче, крячеш,що тебе я і не бачу
Чи від поклику відстав,чи всотала висота
На вустах моїх німихмахаоном крик притих:слуха — не схлюпне
Круче, поклик твій з пітьми,склянку обрію розбивши,ти крильми щось чорне пишеш, —т...

Чорніє повітря… Шляхи засиніли,
Гойднулися квіти пахучими снами,
Натомлені села вечеряти
Під грушами, вишнями і небесами