1 min read
Слушать(AI)Вечірнє
Де ж ти журно, круче, крячеш,що тебе я і не бачу?
Чи від поклику відстав,чи всотала висота?
На вустах моїх німихмахаоном крик притих:слуха — не схлюпне
Круче, поклик твій з пітьми,склянку обрію розбивши,ти крильми щось чорне пишеш, —то ж порізи — не письмо, —мохом куриться димок,у долини
Круче, ти летючий камінь —отвір в просторі пробив, —день чорніє
Зір чорніє
І метелики крилатівилітають з вуст моїх.— Круче, змовчать я не зміг!
Бо витке мотуззя димугорло стиснуло
А твій кряч з височининавіть голос почорнив:— Кру…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Метушливці
Не знайти чого шукалив лусковинні віддзеркалень:д е с ь, як висохла роса,щ о с ь, як звук у небесах,і к о л и с ь, як в мові слово Е — раптово однакове:ти, вона, воно, вони,незнайомі і знайомі —п’ятипалі свистуни Перетлили стільки всього...
Кора
Руками охопив, — а під корою сік Під пальцями членується галуззя, Під пальцями і форма листяна, Під пальцями і шумовиння,
Одміни
Сніг згинув так, як і прийшов —ніхто за ним не біг, не плакав Одна осталася ознака:блакить збігала з підошов Його топтали цілу ніччервоні коні басовито,його ганяли по струніпозмінно скрипалі сердиті І згинув сніг
Навіжений і цар
Уривок з поеми Брехня возвеличує завжди звитяги,вростають у губи тугі мундштуки,і тріскають сурми гарячі від спраги,а з них вилітають сухі Обабіч воріт сурмачі захололи,упершись очима в заобрійний мур, —ось їде узвозом гранітний Микола,з...
