1 min read
Слушать(AI)Хміль
Дівчино, хмелю весняний,довкола мене оплетися!
Кують нам дятлі з моху сниі в сто гаях лопоче листя.
Весна омаєних весільі кожна ніч, немов отрута.
Твоїх долонь ласкавий хмільі тайна щастя незбагнута.9 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Підсвідомість
Понад похмуре, чорномуре бердопідносив замок кам’яний свій жест В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;в льохах тримав рабів своїх він твердо Навколо замка виросли крокос,повій з-під листя вій глядів на жердь Щораз то більш впадал...
Дім за зорею
Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту,і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п’янко Від’їду вже Тут був я тільки принагідним гостем До інших зір молитимусь і інших ждати ранків
Коляда
Тешуть теслі з срібла сани,стелиться сніжиста путь На тих санях в синь Дитя боже повезуть Тешуть теслі з срібла сани,сняться веснянії сни
Назустріч
Росте хлоп’я, мов кущ малини,підкови на шляхах дзвенять Ось ластівки в книжках пташинихзаписують початок дня Запрягши сонце до теліги,назустріч виїду весні Окриленим, хрещатим снігомспівають в квітні юні дні