1 min read
Слушать(AI)Веретено
Стрільчастий день, прозорий холоді вся невпійманість краси.
Широко креслиш пісні коло.
Ех, пахне ранок.
Срібло й синь.
Душа острунена й зелена.
Сміється сніг, сміюся я.
Червоним сонця веретеномзакрутить молоде хлоп’я.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Молодий поет
Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря,мов не ліси хвилюють, а моря,та в серце туга стукає, мов пугач Тоді виходжу в чорну ніч на ганок,деру очима тінь, гляджу зорі Крізь вихор чалий кінь зарже над раном,роздзв...
Підкови
На сто возах весна приїде,мов луки, вигнуться смички Крізь сито дощ весінній цідить,і дяк запалює свічки Та їхать ми ще не готові,й баси нам нетерпляче тнуть Хай, люба, місяць на підковинам ковалі перекують
Клени
Схилились два самітні клени,читаючи весни буквар,і знов молюсь землі зеленійзелений сам, немов трава Оброслий мохом лис ученийпоетику для кленів склав Співає день, співають клени,лопоче сонячна стріла
Епічний вечір
Під прапором мідянолистих буків,де сонце покотилось вогняним тарелем,засмаглі хлопці, мов джмелі на луках,гудуть, і вибухає пил з рудих цегелень На бурунах трави, в зеленім диміколишуться корови, мов тяжкі колоди,і зорі в зорі дзвонять понад ...
